За кілька тижнів Євро, а іноземців зустрічаємо жахливими дорогами.
Поїхали з друзями вихідними в аквапарк у Львів. Весела компанія, час в дорозі біжить швидко. Але те, що побачили за Золочевим перед Львовом, не піддається жодному поясненню. Яма на ямі, кілька разів так вскочили, що думали колеса там і лишимо, обїхати не реально. А Львів ПРИЙМАЄ ЄВРО, невже думають, що іноземці їздитимуть тільки обїздною. А хто схоче в Тернопіль махнути, чи в наш Камянець. Все якось тільки на половину робимо, до кінця недопрацьовуємо. Якщо в зоні Євро такий стан, то що говорити про наші дороги. Жодного напрямку із Хмельницького про які водії могли б сказати, що нормально. У кращому випадку погано, або дуже погано. Прочитав, коментар одного із працівників служби автомобільних доріг області. Каже, що половину виділених грошей на рік вже забрала зима, а за що сьогодні ремонтувати? Памятаю як тішилися київські чинаші, коли податок на дороги ввели в ціну на пальне. Дороги будуть люкс, вищий клас. А не змінилося нічогісінько. Більше грошей витягнули в кишень водіів, то це точно. От тільки куди вони ідуть, якщо дороги в такому жахливому стані.
Пише www.city.kharkov.ua
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.