Заходи до Днів Європи, що їх цього року відзначатимуть у всіх містах України, пройдуть у Харкові та області.
Урочисте відкриття «європейського містечка» відбудеться 20 травня в саду ім. Т. Г. Шевченка на майданчику поряд з Харківським національним театром опери та балету ім. М. В. Лисенко. Відвідувачі містечка зможуть ознайомитися з експозицією літератури «Європа - наш спільний дім», узяти участь у конкурсах і вікторинах. Виставка розпочне свою роботу о 12:00. Церемонія урочистого відкриття - о 14:00. Концертна програма «Музична прогулянка Європою» розпочнеться о 15:15 на великій сцені біля фонтану на центральній алеї саду Шевченка. 21 травня в Харківській філармонії в рамках Днів польської культури в Харкові пройде фестиваль польсько-української музики ім. К. Шимановського до 130-річчя від дня народження композитора. 22 травня відбудуться громадські читання на тему «Україна - ЄС: спілкування без кордонів. Реальність чи мрії?». Також у рамках святкування Днів Європи в школах, вищих навчальних закладах, установах культури Харкова та області проводять тематичні уроки, вікторини, дискусії, круглі столи, оформляють різні виставки з питань євроінтеграції, розвитку співпраці між Україною та ЄС.
Пише www.city.kharkov.ua
Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.
Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.
Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.
З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.
Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.
Одна із основних причин - бажання радикалізувати настрої російського й частини українського суспільства, спровокувати готовність до різноманітних насильницьких дій.
На перехресті «Берегиня-Об’їзна» аварія. Корок вже від кільця на Петриків і буде більший. На місці є кілька швидких.