Популярне

Віталій Мархивка: Хліб без душі має зовсім інший смак

Запашний хліб на столі – явище звичне. Та, погодьтеся, шлях хліба від пекарні до нашого столу не такий вже й короткий, а сам процес випікання доволі трудомісткий. Про особливості випікання хліба, які залишаються «за кадром», конкуренцію на ринку хлібобулочних виробів та секрет успіху одного з найпотужніших виробників хліба у нашій області розкаже наш гість – директор ТОВ «Надзбруччя хліб» Віталій Ігорович Мархивка.

- Як і коли утворилося підприємство «Надзбруччя хліб»?
Підприємство буде святкувати цього року свій невеличкий ювілей - 10 років. Утворилося підприємство на базі ВАТ «Підволочиський хлібозавод», який, можна сказати, «віджив» своє минуле. Він мав державну частку, потім були викуплені акції і на базі цього підприємства створено ТОВ «Надзбруччя хліб». Офіційний запуск виробництва та випуск хліба розпочався наприкінці жовтня 2002 року. У нове підприємство вкладено багато інвестицій, закуплено нове обладнання. Це все збиралося по крупинках і поступово налагоджувалося.


- Якими досягненнями на сьогоднішній день може похвалитися «Надзбруччя хліб»?
ТОВ «Надзбруччя хліб» виготовляє сьогодні досить широкий асортимент продукції. Це не лише хліб і хлібобулочні вироби, а й кондитерські. Ексклюзивними виробами є продукція бренду «Торт від «Надзбруччя хліб»: це і «Київський торт» від наших технологів, і торт «Наталі». Випускаємо лаваші і круасани та багато інших видів продукції, загалом, спектр є надзвичайно широкий. Насамперед це вироби, які поєднали в собі традиції випікання справжнього українського хліба з сучасними технологіями.


- Чи є у Вас конкуренти? Як Ви до них ставитеся?
Я дотримуюся такого принципу: якщо не було б конкуренції, не було б розвитку. Конкуренти, які дихають тобі у потилицю, заставляють працювати краще, розвиватися і самому собі та іншим доказувати, що ти більш вартісний від когось. Конкурентами у хлібній галузі є всі. В інших галузях, можливо, дрібний виробник не може бути конкурентом, але у хлібі прямі конкуренти усі: від бабусі, яка пече в духовці пиріжки і закінчуючи великими підприємствами-гігантами. Тому конкуренція дуже велика і нерівна. Слон перед моською безсилий, хоча мало б бути навпаки. Тому дрібні підприємства печуть згідно технічних умов, які вони можуть змінювати дуже швидко, в них менша кількість контролюючих органів, ніж над більшими підприємствами. Більше підприємство знаходиться «на виду», починаючи від контролю за цінами і закінчуючи іншими чинниками. Тому конкуренція в цьому бізнесі велика. Якщо сьогодні хтось не надасть певної послуги, то він може завтра її надати, але в «хлібній» галузі, якщо ти сьогодні-завтра не привіз хліба, то післязавтра ти можеш вже не користуватися попитом , а твою нішу може зайняти хтось інший .


- Які переваги вашого підприємства над конкурентами?
Я люблю часто повторювати: «Якщо зробити «Мерседес» дешевим, він перетвориться в «Жигулі» або ж в «ЗАЗ». Тому наша продукція не є найдешевшою на ринку. Насамперед тому, що вона є якісною і зберігає справжні традиції випікання українського хліба. Якщо це чорні, так звані в народі житні хліби або сірі, які випікають з борошна 1-го 2-го ґатунку і з дернового жита, то вони зберігають свої традиції - робляться методом заквасу без додавання дріжджів. Якщо це білі сорти хліба, то вони робляться опарним методом, таким, як робила колись моя бабуся: ставилася опара, вона викисала, а не добавляються різні пришвидшувачі бродіння, дозрівання і так далі. Цей процес є досить копіткий, трудомісткий і займає багато часу, тому ця продукція не може бути дешевою.


- Куди поширюється продукція підприємства «Надзбруччя хліб»?
Основна географія поширення нашої продукції - це Тернопільська і Хмельницька області, але ми возимо й в дальші точки. Це Львівська область (Золочів), Івано-Франківськ, Чернівці, Луцьк, Рівне, Кам’янець-Подільський, Хотин. Та все-таки левова частка споживачів припадає на Тернопільську область і більшу половину Хмельницької. У нашій області ми забезпечуємо своєю продукцією майже всі населені пункти.


- З якими проблемами найчастіше стикається вітчизняний виробник?
Це, мабуть, нерозуміння того, що якісний продукт не може бути дешевим. Сьогодні є фірмовий хліб від «Надзбруччя хліб». Цей хліб згідно із технічною документацією може зберігатися до 5 діб, але фактично він зберігається і не черствіє до 7 днів. В нього не додається ніяких покращувачів, затримувачів вологи, це виключно завдяки колишнім дідівським технологіям. Туди добавляється хміль, патока, картопля і багато інших інгредієнтів, але відповідно вартість такого продукту порівняно із традиційним хлібом стає, як мінімум, удвічі дорожча. Але це 100% натуральний хліб.
 На сьогоднішній день важко працювати, бо є потреба у середній ланці працівників: кваліфікованих пекарях, тістомісах, технологах. Інколи приходять люди, які здібні, ми пробуємо їх навчати, самі або ж разом із центром зайнятості чи іншими державними структурами. Тоді, коли людина уже покладає якісь надії, ми стараємося навчати у якихось спеціальних навчальних закладах. Але на теперішній час – це велика рідкість. 

- Які чинники впливають на формування цін на продукцію Вашого підприємства?
Основні чинники – це вартість борошна, енергоносії (пальне, газ, електроенергія) також податки, зарплата і, відповідно, обладнання. На сьогоднішній день гідного обладнання, на жаль, в Україні немає ( є кілька підприємств, які роблять обладнання для нашої сфери і то, можна сказати, допоміжного характеру). З коливанням валюти або ж із якимись митними навантаженнями збільшується відповідно вартість такого обладнання.
Найважчий тягар - це енергоносії. Інколи є продукція довготривалого зберігання і можна було б планувати за рахунок, можливо, дешевшої робочої сили чи інших чинників - наприклад, дешевшого борошна - можна було б пробувати виходити на західні ринки, але за рахунок енергоносіїв це практично неможливо.


- Ваше підприємство відчуває якусь підтримку, можливо, турботу з боку держави?
Більшість підприємців кажуть «Не допомагайте, але й не заважайте». Є підтримка з боку держави. Вона не надто відчутна, але є. У минулому році нас врятувало від кардинального підняття цін, від обвалу цін на хлібобулочні вироби сприяння з боку держави. Таким чином, на соціальні види хліба ціна була втримана, але відповідно кожне підприємство повинне десь підкориговувати ціну тому, що невеликими порціями, але постійно зростає ціна на електроенергію. Протягом останнього року не зросла ціна на газ, але вона є досить великою.


- Віталію Ігоровичу, що Вам подобається у вашій роботі?
Я не є людина «кабінетна». Я люблю спілкування, рух, тому мені в цій роботі подобається те, що це постійне спілкування з клієнтами, постійне творення команди. Я прийшов на підприємство 9 років тому і пройшов усі ланки: починав укладальником хліба, потім працював експедитором, був комірником, начальником зміни, головним менеджером, потім начальником зміни, комерційним директором, а протягом останніх 3 років я директор цього підприємства. Коли я прийшов на підприємств, виробничий директор і більшість технологів були майже вдвічі старші від мене. Але вони старалися свій розум, досвід, статечність об’єднати з тим молодечим запалом, який мав я і ті, хто прийшли зі мною, з тим бажанням "робити двіж", як каже молодь.
Українці кажуть: догодити всім не можна. Я з того розряду, що хочу догодити всім, і не образити себе і свою сім’ю. Тому для мене найголовніше - християнські цінності. Не тільки в неділю в церкві. Вони мають бути в повсякденному житті і стосунках з людьми, навіть на роботі. Хліб - це не цвяхи. Хліб без душі має інший смак, тому в його випікання кожна людина має вкладати часточку душі. Я стараюся частинку себе вкладати в це підприємство і стараюся добиватися цього від кожного, незалежно від того, чи ця людина продає хліб, чи виробляє, чи перевозить муку. Раніше людина,яка не мала сім’ї, була неуспішною в житті, не могла бути пекарем, або в неї просто не купували хліб, якщо вона мала свою булочну. Людина, яка вживала нецензурну лайку, алкоголь чи курила, не мала права виготовляти хліб, який був святий. На жаль, на сьогодні дотримуватися цього дуже важко, але ми десь стараємося продовжувати ті українські традиції з коренів минулого.


- В чому ж секрет Вашого успіху?
Дуже важко знайти баланс між тим, щоб тобі подобалася робота, щоб вона приносила як моральне, так і матеріальне задоволення. Дуже важко поєднувати роботу, сім’ю, відпочинок. Щаслива та людина, яка може втримувати цей баланс. Тому секрет успіху: треба працювати і зрозуміти: те, що маєш зробити ти, за тебе не зробить ніхто Це треба чітко собі закарбувати. Потрібно працювати не як для когось, а як для себе, незалежно від того, ким ти працюєш: чи ти вантажник, чи ти керівник фірми. Надзвичайно важлива підтримка сім’ї. На сьогоднішній день я багатодітний батько, у мене троє дітей. Коли ти приходиш додому, тебе зустрічають діти і дружина, то отримуєш розрядку від роботи, тоді знаєш, для чого ти працюєш.
В першу чергу потрібно бути людиною. Моє кредо в житті: «Не чини іншому того, чого ти не хочеш отримати сам». Я думаю, якби цього дотримувалися хоча 50% людей, ми були б найбагатшою і найщасливішою країною в світі.


- Як все-таки вдається поєднати обов’язки батька багатодітної сім’ї і керівника?
 Дуже важко. У директора вихідних не буває, він працює 24 години на добу, навіть якщо він вдома. Скажу відверто, я стараюся приділяти дітям той час, який залишається після роботи, стараюся проводити вихідні з сім’єю у спілкуванні, тому, що це важливіше за будь-які подарунки! 

Михайло Мельничук, Світлана Чихарівська
Всі статті автора

Інтерв’ю

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією