Популярне

Перемога зі сльозами на очах

В той час, коли Росія відзначає 9 травня грандіозними парадами, демонструючи світові свою «театральну» силу, Україна разом із цивілізованою Європою переживає день Перемоги над нацизмом у контексті пам’яті за загиблими різних воєн, в тому числі і сучасної, неоголошеної. Примітно, що цьогоріч вперше, у визначеному правовому статусі, у ці дні відзначають і вояки УПА.
Що відчувають  і думають у цей день ветерани, які воювали у складі Радянської армії, борці за волю України і бійці так званої «АТО»? Як відзначають це свято українці?
 

Роман Ванчура, голова крайової управи братства ОУН УПА «Лисоня» імені генерала Романа Шухевича:
«Це День пам’яті і жалоби, бо багато нашого народу погинуло. Дивіться, шо сьогодні робиться. Він (ворог – авт.) не зупинився, він знову наступає. Бо то така москальська імперія була, а він хоче відновити дальше. Наших молодих людей і зараз скільки гине... То є біда страшна. І ми тоді, так, як зараз та молодь, не могли того витримати. Вони пішли, як і ми, голіруч... Хочемо примиритися, але з ними (ворожі сили – авт.) не знаю, чи буде примирення.»

Валентин Примак, учасник АТО у складі батальйону ОУН
«Як і колись воювали у лавах УПА патріоти, так і сьогодні. Була Перемога, йшли проти фашизму. Розділили політики. А ми стоїмо зараз і об’єднуються теж  всі. І старі, і молоді. То що хлопці йдуть по 18, по 20 років, і по 50, 60 є. Всі йдуть, тому, що це наше майбутнє, ми його маєм відстояти. І ми покажем, що ми сильні. Ми переможемо.»

Трохим Кошак, ветеран Другої світової війни
«День Перемоги – то є день Перемоги, він зараз виділений, як державне свято...  Для декого той день Перемоги так, як наприклад, для мене – досить важливий. Бо якби він затягнувся хоть на тиждень, то хто його зна, чи стояв би я тут перед вами живий... Нас могли кинути в те горнило... Тому, він для мене важливий. Але день Перемоги, як співається у пісні, - це є «празник со слезами на глазах» і день трауру, бо багато загинули, і чекали цього... Я дуже рад, шо я дожив до цього часу. Так, я ношу і радянські нагороди, які дав мені мій ворог, але вони для мене дорогі, як пам’ять»

Ігор Олещук, старший науковий співробітник Тернопільського музею політв’язнів
«Питання вітчизняної війни для нас не може стояти тому, що Україна брала участь у війні з 1939 року. 11 тисяч було мобілізовано в Польську армію, які воювали з німецькою вже у вересні 1939 року. В тому числі в Карпатській Україні 12 тисяч українців воювало. Звичайно, в 1941 році почалась радянсько-більшовицька війна.
Радянська історіографія приписувала перемогу російській армії. Так, як зараз Путін говорить, що Радянський Союз здобув перемогу і без українського народу. На фронтах зі сторони Радянського Союзу було 4 українські фронти і там 60 відсотків було українців. І українців дуже багато загинуло – 3,5 мільйонів українців. 1,7 мільйона були ранені і повернулись інвалідами. До 1965 року Радянська влада ними не цікавилась. Радянському Союзу не вигідно було називати цю війну світовою, бо в серпні був заключений пакт Рібентропа-Молотова.»

Олександр Голуб, голова обласної організації Ветеранів України
«Всі фронти, які звільняли Україну, були українські. І головнокомандувачі в них були українці. В Києві є такий великий монумент. Пам’ятник називається «Батьківщина-мати». Питання: куди вона дивиться? А вона спрямована на схід, тобто захищає Україну від Росії.
    Після звільнення України хто штурмував Берлін? Перший український фронт, другий укранський фронт, тобто українські фронти. На Тернопільщині багато полягло українців. З Тернопільської області – 70 тисяч, з Житомирської – 400 тисяч, з Вінницької – 200 тисяч, з Хмельницької областї – 400 тисяч. Тобто мільйони українців полягло у цій війні. Тому, що кидали в бій абсолютно непідготовленими»

Володимир Колінець, народний депутат ВР України І скликання, старший викладач історї ТНЕУ
«8 держав Європи відзначають цей день, як день пам’яті і примирення. Добре, що й ми тепер відзначаємо цей день. Його треба вшановувати»

Аліна Романків, учениця 9-А класу Тернопільської школи-ліцею № 6 ім. Н. Яремчука
«Мій прадідусь воював у лавах УПА, я ніколи не забуду його вклад. Ми, молоде покоління повинні бути вдячні нашим прадідам, пам’ятати про них, бути вдячними за їх подвиги."

Лілія Лобур
Всі статті автора

Інтерв’ю

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.


Вибір редакції

Бер
27
У чому різниця між просеко та шампанським

Просеко та шампанське — два популярних види ігристих вин, які часто асоціюються зі святковими подіями та особливими випадками. Мають спільні характеристики, які роблять їх досить схожими, але водночас різними. Кожен напій може похвалитися власними особливостями.

Бер
18
Наукова установа в Тернополі проводить збір книг для Херсону

З нагоди відзначення 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка та з метою поповнення бібліотечних фондів, формування книжкових поличок в укриттях та наповнити книжкові полиці в Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара.

Лют
19
Які перспективи освіти в Україні в майбутньому?

Мати можливість планувати далі, аніж на наступні декілька місяців – це велика розкіш для середньостатистичного українця, який перебуває в режимі виживання, боротьби та невизначеності. Але є багато соціальних сфер, які під впливом війни починають змінюватися вже сьогодні. І чи будемо ми готові до нових реалій, коли ці зміни заведуть нас у глухий кут і вимагатимуть термінових реформ? Наприклад, яким ви бачите майбутнє української освіти, яка напряму залежить від народжуваності дітей? В 2000-х роках ми досягли відносної стабільності у своєму економічному та політичному розвитку. Саме завдяки цьому внормувалося і питання народжуваності. З ростом рівня життя зросла і народжуваність, яка в 2012 році досягла позначки в 520 тисяч немовлят.

Реклама

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією