Популярне

Жителька Тернопільщина планує відкрити сироварню

Ганна Гармаш (із Чорткова поїхала до батьків в Італію п’ять років тому. За цей час вона встигла пише досконало вивчити італій­ську, а й по-справжньому закоха­тися в культуру харчування цієї країни.

Маршрут успіху
Ганна родом із Черкащини. Копи їй виповнилося сім років, родина пере­їхала до Чорткова. Тут Ганна закінчила гімназію, вступила до Тернопільського медичною університету и здобула фах стоматолога. Попрацювавши кілька років лікарем, вона вирішила поїхати до батьків у Рим.

– Мені дуже хотілося пожити в іншій країні, цікаво було більше дізнатися про її культуру та побут, – розповідає Ганна.

– Спочатку навіть планувати продов­жити тут свою професійну діяльність, але коли ближче ознайомитеся з італійською еногастрономією, то вирішила неодмінно спробувати себе у дій сфері.

В Італії – справжній культ їжі, люди при­скіпливо ставляться до того, що спо­живають. Їхні національні страви, продукти харчування не просто смачнні, а й корисні, бо виготовлені з натуральної сировини. Мене цікавило все, але най­більше до душі припало сироваріння. Я завантажувала з Інтернету спеціальну літературу, переглядати відео. Як кажуть італійці, «крала своїми очима».Тоді я іде не володіла італійською мовою, але мій рівень англійської дозволив з легкістю опанувати нові знання. За це щиро вдяч­на своїй учительці з Чорткова Ірині Дми­трівні Чепизі.

Згодом я вирішити вступити до університету, але навчання поштує тут дуже дорого. За один рік треба запла­тити п’ять-шість тисяч євро. Тож я ви­брала інший шлях – курси сироваріння, вартість яких три тисячі євро. Упродовж кількох місяців слухала лекції, відвідувала ферми, сироварні, вивчала санітарні норми і процес виготовлення сиру. Саме тоді зробила свій вибір – захотіла стати сироваром і в майбут­ньому відкріпи власну справу в Україні.

Італійський досвід
Половину шляху до своєї мрії Ганна Гармаш пройшла. Нині вона працює у сироварні «Casal del Pino», що в пе­рекладі на українську означає «Сосновий за­мок». Власницею фер­мерського господар­ства, до складу якого і входить сироварня, є Іларія Фенді – донька відомої італійської ди­зайнерки Анни Фенді.

У господарстві утри­мують шістсот голів овець. З їхнього мо­лока і виготовляють різні сорти сиру, як-от Пекоріно стаджонато, рікотта солодка та солона, качотта і навіть моцарелла. Заз­вичай господарі збувають сир закладам харчування. Також його можна придбати в крамниці, що поруч із сироварнею. Особливість цього підприємства в тому, що тут використовують лише натуральну сировину і не додають жодних консер­вантів.

– Робота те сироварні не з легких, – розповідає наша землячка. – Окрім мене, працює іде один старший сировар.

Варимо сир три дні на тиждень. Щод­ня переробляємо триста літрів молока, з якого виготовляємо 14-15 головок сиру по чотири кілограми. Спочатку пе­реливаємо малою у сироварну ванну, відтак витягуємо згусток і розкладаємо у форми. Далі завантажуємо сироватку. Цей процес досить тривалий. Крім того, наше завдання – не лише зварити сир. Цей продукт – живий організм, його не можна просто покласти на полицю. Сир потребує догляду. Треба постіймо пиль­нувати за температурою та вологістю у камері зберігання, контролювати попу­ляцію сирного кліща.

І хліб пече, І дегустатором буде
Крім виготовлення смачного сиру, Ганна ще й випікає духмяни домашній хліб на заквасці та освоює ще один фах – дегустатора. Це супутня професія си­ровара. В Україні вона зустрічається рід­ко, а от в Італії дуже цінується. Після навчання Ганна отримає сертифікат, який дозволить їй брати участь в оцінюванні якості сиру.

Нині Ганна живе мрією повернутися в Україну І розпочати власну справу – утримувати невелике господарство і варити сир. Та головне її бажання – прине­сти культуру правильного харчування, щоб рухати вподобання і смаки україн­ців до кращого.

– Знаю, що реалізувати таку ідею не просто, – каже жінка. – Мої знайомі, які започаткували справу сироваріння в Україні, розповідають, що для того їм довелося «пройти сім кіл» бюрократії, Але я – оптиміст. Мені дуже хочеться ре­алізувати свої бажання в Україні. Я мрію прославити рідне місто. Тож надіюся, що вже невдовзі ми з батьками та донькою Анною-Марією повернемося додому і м’яку моцареллу та ніжну рікотт, які вже давно є візитівкою Італії, можна буде спробувати і в Чорткові.

Олександр Микитів
Всі статті автора

Тернопіль

Якщо ви помітили помилку, будь ласка, виділіть неправильний текст та натисніть Ctrl+Enter. Дякуємо, що робите нас кращими.


Коментарі

Будь ласка, не пишіть повідомлення, що містять образливі і нецензурні вислови, заклики до міжрелігійної, міжнаціональної та міжрасової ворожнечі. Такі коментарі будуть видалені.

система комментування CACKLE

Вибір редакції

Лис
18
Чи стане на захист гідності дітей голова Тернопільської ОДА Ігор Сопель?! (Відео)

Гідність дитини: туалети у школі на Тернопільщині шокують і викликають огиду. Двічі громада подавала документи для ремонту, але двічі отримувала відмову від чиновників. Уряд Олексія Гончарука обіцяє оперативно добудувати та капітально відремонтувати наступного року сотню шкіл і стільки ж дитсадків і стадіонів. Тим часом у селі Старий Тараж на Тернопільщині школярі користуються не унітазами, а смердючими отворами в підлозі, йдеться в сюжеті ТСН.

Жов
19
З Будинку дитини у Центр реабілітації та паліативної допомоги - Тернопіль (Фото)

У зв’язку з недостатньою кількістю реабілітаційних центрів для дітей, МОЗ розробило постанову щодо правових основ для створення таких закладів. Визначено, що зазначений центр буде спеціалізованим закладом охорони здоров’я, який створюється з метою забезпечення потреб медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям.

Реклама
Загрузка...
Загрузка...
Афіша фільмів на KINOafisha.ua

НОВІ КОМЕНТАРІ


parkovka.ua

Зроблено web-студією